У вівторок, 18 березня 2025 року, президент Росії Володимир Путін наказав своїм військовим дотримуватися 30-денного режиму припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури України після телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Ця угода, однак, не поширюється на активну лінію фронту або цивільне населення, що ставить під сумнів її ефективність у досягненні всеосяжного миру.
Білий дім наголосив на необхідності перенаправлення ресурсів з війни на задоволення потреб як російських, так і українських громадян. Лідери погодилися, що це енергетичне та інфраструктурне перемир’я стане першим кроком до миру, з планами технічних переговорів щодо впровадження морського перемир’я в Чорному морі, а також дискусій про повне припинення вогню і постійний мир.
Президент Трамп, який домагався від Путіна згоди на безумовне припинення вогню, описав розмову як “дуже хорошу і продуктивну” у своєму дописі на Truth Social. Він висловив надію на швидкий перехід від цього обмеженого перемир’я до повного припинення бойових дій і закінчення війни.
Однак угода не передбачає безумовного 30-денного припинення вогню, на яке раніше погодилася Україна. Путін виклав кілька умов для більш широких мирних переговорів, включаючи повне припинення іноземної військової допомоги та обміну розвідданими з Києвом. Ця позиція узгоджується з послідовною вимогою Росії протягом усього конфлікту припинити підтримку України з боку Заходу.
Президент України Володимир Зеленський висловив скептицизм щодо щирості прагнення Путіна до миру. Його занепокоєння поділяє анонімний український депутат, який зазначив, що згода припинити атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні весни не обов’язково свідчить про справжню зацікавленість у мирі.
Час підписання цієї угоди є важливим, оскільки Росія неодноразово завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі України протягом всієї війни. Припинення вогню відбувається в той час, коли Україна також продемонструвала підвищену здатність наносити удари по російській території, про що свідчать нещодавні атаки безпілотників на російські паливні об’єкти.
Хоча ця подія є потенційним кроком до деескалації, важливо зазначити, що угода не стосується насильства, що триває на лінії фронту, та його впливу на цивільне населення. Обмежений характер перемир’я ставить під сумнів його здатність привести до всеосяжної мирної угоди.
Міжнародне співтовариство буде уважно стежити за реалізацією цієї угоди про припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури та її впливом на ширший конфлікт. Успіх цієї початкової угоди може прокласти шлях до більш широких переговорів, що потенційно включатимуть обговорення територіальних питань і майбутнього спірних територій, таких як Запорізька електростанція.
У рамках поточних дипломатичних зусиль Трамп згадав про плани поїхати до Саудівської Аравії на зустріч з Путіним для подальшого обговорення питання припинення вогню, хоча точний час цієї зустрічі ще не підтверджений Білим домом.
На завершення, хоча угода про призупинення атак на енергетичну інфраструктуру є помітним зрушенням у російсько-українському конфлікті, її обмеженість і скептицизм з боку українського керівництва підкреслюють складні виклики, які залишаються на шляху до досягнення тривалого миру. Найближчі тижні будуть вирішальними у визначенні того, чи зможе це перемир’я стати основою для більш всеосяжних переговорів, чи воно виявиться ще одним тимчасовим затишшям у затяжному конфлікті.
Це повідомлення носить виключно інформаційний характер.
